Едуард Веремеєнко: «На мій погляд, зимові турніри варто обов’язково дограти»

0
512

Журналіст АФДО під час вимушеної футбольної паузи в наших чемпіонатах поспілкувався з головним тренером ФК «Тополь» Веремеєнко Едуардом Васильовичем.

  •  Едуард Васильович, «Тополь-2» не зміг пробитися до плей-офу Кубка М.Білого. Але по діючим результатам Ваша команда повинна була потрапити до першої п’ятірки групи «А». Що сталося в кінцівці Чемпіонату? Чия провина в тому, що з команди зняли дорогоцінні бали на фініші турніру?

Перед тим як відповідати на конкретні запитання, хотілося б відзначити, що наш колектив досі перебуває в стадії формування, звісно, не обійшлося без «дитячих хвороб» становлення як цілісної команди — це з одного боку, а з іншого боку стояло дуже непросте завдання перед тренерським штабом: одночасно утримати кістяк команди з уже сформованою тактикою, дати ігровий час і проявити себе 2,3 ланці в команді і награти численних новачків. Для цього ми і заявилися в три турніри одночасно. Що стосується безпосередньо Кубка М.Білого, то зі стратегічної точки зору ми розглядали його як ігрову практику та перевірки нашої молоді. Якщо переглянути наші ігри, то видно, що ні в одній грі жодного разу не повторювався стартовий склад. При цьому всьому, однозначно, стояло завдання вихід до фінальної частини. Своєю грою ми довели спроможність команди, впевнено обігравши фактично всіх прямих конкурентів по групі «А«. Не обійшлося і без конфузу, абсолютно по грі програвши ФК «Дніпро U-17». І повертаючись до «дитячих хвороб» (з нас були зняті 6 очок, які не дали нам можливості вийти до фінальної частини), які проявилися в неузгодженості керівництва та тренерського штабу (об’єктивності заради, хотілося б відзначити, що дуже важко одночасно контролювати заявки, беручи участь в трьох турнірах одночасно). Сподіваюся, що це зробить тільки нас сильніше.

  • Але при всьому цьому команда в останньому турі повинна була перемогти ФК «Сухачівку», що Ви впевнено і зробили (4:1). А ось в паралельній зустрічі кам`янський «Рапід» повинен був не програти «Олімпіку-Frait», що було дуже реально. Але на папері вийшло зовсім інакше. Здивовані Ви розвитком та результатом того протистояння?

Паралельну гру в останньому турі між командами «Рапід» та «Олімпік-Frait» не вважаю коректним коментувати. Ми в свою чергу впевнено обіграли ФК «Сухачівка» і зі свого боку зробили все, що змогли для виходу у фінальну частину турніру.

  • А ось справи першої команди досить успішні! Ваша команда вийшла у Великий Кубок М.Кудрицького, зайнявши на першому етапі 4-ту позицію. Як Ви вважаєте, зможе «Тополь» додати в матчах з досить сильними суперниками і включитись в боротьбу за призову трійку?

Я впевнений, що перед початком Кубку М.Кудрицького, не знайшлося б жодного оптиміста, який би поставив на те, що ФК «Тополь» потрапить у Великий Кубок цього турніру. Аналізуючи хід подій в турнірі, команда додавала з кожною грою, і за змістом, і за якістю гри ми, як мінімум, не поступалися лідерам обласного турніру. Зазначу дві перемоги на вольових і характер в матчах з «Енергією» і СК «Дніпро-1» Борисфен, не пропустивши в цих іграх жодного м`яча. Звичайно ж, не обійшлося «без ложки дьогтю в бочці меду» — болісний програш «Газовику».

  • Перед карантином Ви встигли зіграти 2 матчі з лідерами турніру: «Дніпроагро» та «Скоруком». Яке протистояння можете виділити в плані малюнку гри і чи відчуваєте ви прогрес своїх хлопців від початку Кубка М.Кудрицького?

Висловлю свою суб’єктивну думку, що команда вже у Великому Кубку провела дві «залікові» для себе гри з «Дніпроагро» та ФК «Скоруком». Абсолютно рівна гра з синельниковцями проходила в основному в силовій боротьбі за середину поля, не даючи можливості грати один одному. І як результат закінчилася нульовою нічиєю. На гру з томаківцями наш колектив вийшов за перемогою і провів одну з кращих своїх ігор, агресивно атакуючи, створюючи масу моментів. Об’єктивно кажучи, індивідуально наші хлопці слабкіше, тому показавши дуже гідний футбол сам результат був негативним. Це дало масу додаткових роздумів тренерському штабу і, сподіваюся, надалі це тільки підштовхне до вдосконалення моїх футболістів. Я впевнений, що ми на правильному шляху, у цього колектива хороші перспективи та майбутнє.

  • Як охарактеризуєте свої виступи в Кубку Єдності? Чого не вистачило команді?

Кубок Єдності наша команда розглядала, як турнір для того, щоб набратися безцінного досвіду з лідерами аматорського футболу України, але при цьому, не змінюючи свого тактичного малюнку. Безумовно, з точки зору результату, важко назвати позитивними матчі з ФК «Мотор» і ФК «Вовчанськ», але саме в цих іграх кувався характер команди та психологічна стійкість всього колективу. Часом у нас виходило нав’язувати свій футбол, змушувати грати лідерів аматорського футболу України обороняючись і на «відбій». Безумовним плюсом для становлення виглядали перемоги над дуже збалансованими і цілісними командами ФК «Лисичанськ» і ФК «Металург U-19». Особливо з запорожцями команда показала свій характер і націленість на результат, програючи по ходу гри, зуміли не тільки відігратися, а й вирвати вольову перемогу. Сподіваюся, що весь колектив (футболісти і весь тренерський штаб) стали трохи сильнішими і досвідченішими.

  •  Ми всі маємо надію, що в кінці квітня вся Україна одужає від цього вірусу та змагання продовжаться. Як ви вважаєте, чи є сенс у продовженні зимових турнірів? Чи можливо потрібно подумати вже про офіційний турнір Суперліги?

Щоб я не думав з приводу карантину — все залежатиме від того яка буде епідеміологічна ситуація в країні. На мій погляд, зимові турніри варто обов’язково дограти.

  •  Команда «Тополь» на карантині. Але є ризик розгубити свою форму. Чи є у них тренувальна програма, по якій вони підтримують свої фізичні навантаження?

Безумовно, карантин — це виклик для всіх команд, з точки зору вміння самостійно підтримувати функціональну готовність кожного футболіста. ФК «Тополь» не є винятком, і щоб я не говорив з приводу підтримки форми, логічним підсумком буде показаний футбол в завершальних іграх Кубка М.Кудрицького.